Везькати — дієслово, що означає повільно, з труднощами або невпевнено рухатися, пересуватися (зазвичай про транспортний засіб або великий об’єкт). Синонімічне до “повзти”, “ледати”, “важко їхати”.
-
гласований
1. (про текст, документ) Такий, що має голосові позначки, діакритичні знаки для вказівки на вимову голосних звуків, особливо в мовах з нефонетичним правописом (наприклад, арабська, іврит).
2. (про писемність, алфавіт) Який містить літери або знаки для позначення голосних звуків окремо від приголосних.
-
велико
1. (вживається з дієсловами у значенні “багато”, “у великій кількості”) Дуже, значно, у значній мірі; багато.
2. (заст., у поєднанні з “велико”) Дуже, надзвичайно, високо (про оцінку, ступінь якості).
-
етатократизм
Етатократизм — політична система, в якій влада належить професійним державним службовцям (етатократії), що приймають ключові рішення незалежно від формальних політичних інституцій.
Етатократизм — суспільний устрій або ідеологія, що обґрунтовує панування та верховенство державного бюрократичного апарату в усіх сферах житя.
-
везучий
1. Такий, що має удачу, успіх у справах, щасливий; той, кому щастить.
2. Такий, що приносить удачу, сприяє успіху (про предмети, явища тощо).
-
великий-превеликий
1. (фольк., поет.) Надзвичайно великий, велетенський; такий, що перевищує звичайні розміри або значення.
2. (перен.) Найвищого ступеня, надзвичайної сили; дуже значний, потужний.
-
везучи
1. Дієприкметник дійсний теперішнього часу від дієслова “везти” (в усіх значеннях), що означає такий, який переміщує когось або щось у певному напрямку, або такий, якому щастить.
2. (розм.) У значенні прислівника: маючи успіх, щастя у чомусь; пощастивши.
-
етатогенез
Етатогенез — у біології: процес індивідуального розвитку організму, що охоплює всі зміни від народження до смерті, включаючи період старіння.
Етатогенез — у геології та історичній геології: процес формування та розвитку континентальної земної кори (етапі) на певній території протягом геологічного часу.
-
великий
1. Значний за розмірами, обсягом, простором; протилежний до малого, маленького.
2. Дуже важливий за значенням, вагомістю, впливом; видатний, могутній.
3. Найвищий за ступенем прояву якоїсь властивості; надзвичайний, сильний.
4. (У складі власних назв) Вказує на верховну владу, старшинство або особливе значення (наприклад, Великий князь, Велика Британія).
5. (Заст.) Дорослий, що досяг зрілості; протилежний до малого (дитини).
-
гласність
1. Відкритість, публічність у суспільному житті та державному управлінні; доступність інформації для громадськості, свобода її поширення та обговорення.
2. (іст.) Політика відкритості та інформаційної доступності, що проводилася в СРСР у другій половині 1980-х років як складова перебудови.
3. (застар.) Те саме, що голосність — властивість звука бути голосним, наявність голосу при вимові.