Значення
- (Лінгвістика) –
(про текст, документ) Такий, що має голосові позначки, діакритичні знаки для вказівки на вимову голосних звуків, особливо в мовах з нефонетичним правописом (наприклад, арабська, іврит).
- (Лінгвістика) –
(про писемність, алфавіт) Який містить літери або знаки для позначення голосних звуків окремо від приголосних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гласований, р. гласованого, д. гласованому, з. гласованого, о. гласованим, м. гласованім, к. гласований