1. Жінка-оператор крана, робітниця, яка керує підіймальним краном.

2. Розм. Жінка, яка працює на підприємстві “КРАНІВ” або пов’язана з ним.

Фахівець, який одночасно володіє професіями кранівника (оператора підіймального крана) та екскаваторника (машиніста екскаватора) і може виконувати роботи на обох видах будівельної та спеціальної техніки.

1. Фахівець, який керує краном (підйомним механізмом) на будівництві, складі, підприємстві тощо; крановик.

2. Робітник, який обслуговує кран (водорозбірну або парову арматуру) у котельні або на інших комунікаціях.

1. (геологія) Древній, стабільний ділянка континентальної кори, який не зазнавав значних тектонічних змін протягом тривалого геологічного часу (сотні мільйонів або мільярди років); найдавніше ядро континенту.

2. (географія, власна назва) Рідко вживана назва для позначення великих платформних ділянок суходолу, таких як Східно-Європейський (Російський) крантон, Канадський щит тощо.

1. (діал.) Те саме, що крантівка — невеликий, часто декоративний, кран для води, звичайно на кухні або в ванній кімнаті.

2. (розм.) Рідкісне скорочення від слова “крантівка” у значенні водопровідного крана.

3. (жарг., заст.) У мові ринкових торговців або в побуті: кінець, завершення чогось; стан, коли щось повністю закінчилося (наприклад, товару).

1. Працівник, який керує краном (підіймальним механізмом).

2. Робітник, що обслуговує кран (водорозбірну або паророзбірну колонку).

1. (географія) Річка в Україні, ліва притока Сіверського Дінця, що протікає територією Луганської області.

2. (географія) Село в Україні, у складі Новопсковської селищної громади Старобільського району Луганської області, розташоване на однойменній річці.

Кранног — археологічна пам’ятка, штучний острів, збудований з дерева та каміння на озері або в заболоченій місцевості, характерний для Ірландії та Шотландії доби залізної доби та раннього середньовіччя.

Кранног — тип давнього укріпленого поселення на такому острові, що часто виконувало функції резиденції вождя або оборонного форпосту.