Значення
- (Геологія) –
(геологія) Древній, стабільний ділянка континентальної кори, який не зазнавав значних тектонічних змін протягом тривалого геологічного часу (сотні мільйонів або мільярди років); найдавніше ядро континенту.
- (Геологія) –
(географія, власна назва) Рідко вживана назва для позначення великих платформних ділянок суходолу, таких як Східно-Європейський (Російський) крантон, Канадський щит тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крантон, р. крантона, д. крантонові, з. крантона, о. крантоном, м. крантоні, к. крантоне