Древослів

Словник Української Мови

кранівник

[krɑniʋnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Фахівець, який керує краном (підйомним механізмом) на будівництві, складі, підприємстві тощо; крановик.

  2. (Техніка) –

    Робітник, який обслуговує кран (водорозбірну або парову арматуру) у котельні або на інших комунікаціях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кранівник, р. кранівника, д. кранівникові, з. кранівника, о. кранівником, м. кранівникові, к. кранівнику

Більше записів