• крикливий

    1. Який видає крик, гучні, різкі звуки; галасливий.

    2. Який схильний до крику, галасу; галасливий.

    3. Який привертає увагу надто яскравим, різким кольором або його поєднанням; різкий, неприємний для ока.

    4. Який нав’язливо, грубо або надмірно виражає, підкреслює щось; настирливий, різкий.

  • крикетний

    1. Який стосується крикету — спортивної командної гри з м’ячем і бітами, поширеної переважно в країнах Британської Співдружності.

    2. Призначений для гри в крикет або пов’язаний з нею (про м’яч, біту, поле, екіпірування тощо).

  • крикет

    1. Спортивна командна гра з м’ячем та бітами, у якій дві команди по 11 гравців по черзі відбивають м’яч на спеціальному полі (пітчі), намагаючись набрати очки (рани) та вибити бітсмена суперника.

    2. Невелика комаха ряду прямокрилих, що видає характерні цвірінькаючі звуки за допомогою тертя надкрил; цвіркун.

  • крик

    1. Голосний, різкий, переривчастий звук, що виходить з горла людини або тварини під впливом сильної емоції (страху, болю, радості, гніву тощо).

    2. Гучне, емоційне виголошення слів, оклику; вигук.

    3. Переносно: різкий, неприємний звук, схожий на людський крик (наприклад, про металеві конструкції, пташині голоси).

    4. Переносно: відчайдушний заклик, протест, вираження гострої незгоди з чимось.

  • крийма

    1. (від нім. Kreime) — у гірничій справі: запасний вихід з шахти, підземна галерея для безпечного сполучення між різними рівнями або для вентиляції.

    2. (переносно, рідко) — безпечне місце, укриття, притулок.

  • кризодерма

    1. (мед.) Рідкісний генетичний стан, при якому спостерігається аномальне потовщення шкіри, особливо на долонях і підошвах, що набуває жовтуватого відтінку і воскоподібної консистенції; часто супроводжується онкологічними захворюваннями внутрішніх органів.

    2. (біол., заст.) Зовнішній шар клітинної оболонки у деяких водоростей та грибів.

  • кризовий

    1. Який стосується кризи, властивий кризі; що виникає, відбувається в умовах кризи.

    2. Який є переломним, вирішальним, найважчим етапом у розвитку чогось; переломний, вирішальний.

    3. Який пов’язаний із різким загостренням, небезпечним ускладненням у перебігу хвороби; що вимагає невідкладної медичної допомоги.

  • кризисний

    1. Який стосується кризи, властивий кризі; що виникає у зв’язку з кризою, під час неї.

    2. Який переживає кризу, знаходиться у стані кризи.

    3. Призначений для подолання кризи, дій у кризових ситуаціях.

  • криза

    1. Різкий перелом, різка зміна в чомусь, загострення, важкий перехідний стан (у медицині, політиці, суспільному житті тощо).

    2. Період важких порушень у нормальному функціонуванні економіки, що характеризується спадом виробництва, зростанням безробіття, фінансовими потрясіннями.

    3. Різке загострення хвороби, що супроводжується підвищенням температури, різким погіршенням самопочуття; переломний момент у перебігу захворювання.

    4. Важкий психічний стан, викликаний конфліктом, розчаруванням, почуттям незадоволеності життям; душевний перелом.

  • криз

    1. (мед.) Різке загострення хвороби, раптовий перелом у її перебігу, що супроводжується швидким зниженням температури тіла, знесиленням та часто рясним потом (на противагу лизису — поступовому зниженню).

    2. (перен.) Різкий, глибокий перелом, різка зміна в розвитку чого-небудь (наприклад, суспільства, науки, життя людини), що веде до важких, небезпечних наслідків.

    3. (екон.) Період важкого занепаду, перехідного стану в економіці, що характеризується різким скороченням виробництва, зростанням безробіття, порушенням існуючих господарських зв’язків.