Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується кризи, властивий кризі; що виникає, відбувається в умовах кризи.
2. Який є переломним, вирішальним, найважчим етапом у розвитку чогось; переломний, вирішальний.
3. Який пов’язаний із різким загостренням, небезпечним ускладненням у перебігу хвороби; що вимагає невідкладної медичної допомоги.
Приклад 1:
На схилі шумеро-аккадської історії, коли суспільство вступило в останній кризовий період, у мистецтві запанували похмурі, монотонні сцени поклоніння богам і царю. Пам’ятників старовавилонського мистецтва збереглося дуже мало.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”