Древослів

Словник Української Мови

крийма

[krɪjmɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    (від нім. Kreime) — у гірничій справі: запасний вихід з шахти, підземна галерея для безпечного сполучення між різними рівнями або для вентиляції.

  2. (Загальне) –

    (переносно, рідко) — безпечне місце, укриття, притулок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крийма, р. крийми, д. криймі, з. крийму, о. криймою, м. криймі, к. крийма

Більше записів