• антинуклон

    Антинуклон — античастинка нуклона (протона або нейтрона), що має ту саму масу та спін, але протилежні знаки електричного заряду та інших квантових чисел (наприклад, баріонного заряду).

  • антиобертання

    1. У фізиці та техніці — властивість або стан, при якому об’єкт не здійснює обертання навколо власної осі, або спеціальний механізм, що запобігає такому обертанню.

    2. У математиці, зокрема в теорії вузлів та теорії кос — специфічна властивість або операція, пов’язана з відсутністю або компенсацією обертання компонентів геометричної структури.

    3. У техніці та машинобудуванні — пристрій або система (наприклад, муфта, підшипник), основним призначенням яких є блокування відносного поворотного руху між двома деталями або вузлами конструкції.

  • антиобліднювач

    Антиобліднювач — спеціальна хімічна речовина або суміш (рідка, гранульована або тверда), що призначена для запобігання утворенню льоду та інею або для їх розморожування на різних поверхнях (наприклад, на дорожньому покритті, крилах літаків, гальмівних системах).

    Антиобліднювач — технічний пристрій або система (наприклад, електрообігрівальна стрічка), що встановлюється для активного запобігання обмерзанню на певних конструкціях, вузлах транспортних засобів або обладнанні.

  • антиовуляторний

    1. (про лікарські засоби, препарати) Такий, що пригнічує овуляцію (визрівання та вихід яйцеклітини з яєчника) і тим самим запобігає заплідненню; протизаплідний.

    2. (про дію, ефект) Спрямований на припинення або блокування процесу овуляції.

  • антиозонант

    Антиозонант — хімічна речовина, що додається до полімерних матеріалів (наприклад, гуми) для захисту їх від руйнівної дії озону, який викликає тріщини та старіння матеріалу.

  • антиокисний

    1. Який уповільнює або запобігає процесам окиснення, особливо в хімічних речовинах, матеріалах або біологічних системах; антиоксидантний.

    2. (У хімії та технологіях) Призначений для захисту матеріалів (наприклад, металу, полімерів, палива) від руйнівної дії кисню повітря або інших окиснювачів.

  • антиокисники

    1. (хімія, технологія) Речовини, що уповільнюють або запобігають окиснювальним процесам, зокрема псуванню (порціянню) продуктів, полімерних матеріалів, палив та мастил; антиоксиданти, інгібітори окиснення.

    2. (біохімія, медицина) Сполуки (наприклад, вітаміни C, E, каротиноїди), які нейтралізують шкідливу дію вільних радикалів в організмі, захищаючи клітини від пошкодження; антиоксиданти.

  • антиокиснювач

    Речовина, що уповільнює або запобігає окиснювальним процесам у продуктах харчування, зберігаючи їх якість, колір та смак; консервант.

    Хімічна сполука, яка додається до полімерів, палив, олив тощо для запобігання їхньому старінню та псуванню під впливом кисню повітря.

    У біології та медицині — синонім до “антиоксидант”: сполука, що нейтралізує шкідливі вільні радикали в організмі, захищаючи клітини від пошкодження.

  • антиоксидатори

    1. Речовини природного або синтетичного походження, які гальмують окиснення, запобігаючи утворенню вільних радикалів та захищаючи клітини організму від пошкоджень; антиоксиданти.

    2. У харчовій промисловості — харчові добавки, що запобігають псуванню продуктів внаслідок окислення.

  • антиоксидний

    1. Який уповільнює або запобігає окиснюванню, особливо в біологічних системах або харчових продуктах; антиоксидантний.

    2. Який має властивості антиоксиданта, тобто здатний нейтралізувати шкідливі вільні радикали в організмі.