антиокисники

[ɑntɪokɪsnɪkɪ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Хімія) –

    (хімія, технологія) Речовини, що уповільнюють або запобігають окиснювальним процесам, зокрема псуванню (порціянню) продуктів, полімерних матеріалів, палив та мастил; антиоксиданти, інгібітори окиснення.

  2. (Біологія) –

    (біохімія, медицина) Сполуки (наприклад, вітаміни C, E, каротиноїди), які нейтралізують шкідливу дію вільних радикалів в організмі, захищаючи клітини від пошкодження; антиоксиданти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антиокисники, р. антиокисників, д. антиокисникам, з. антиокисники, о. антиокисниками, м. антиокисниках, к. антиокисники

Більше записів