антиобертання

[ɑntɪobɛrtɑnnjɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    У фізиці та техніці — властивість або стан, при якому об’єкт не здійснює обертання навколо власної осі, або спеціальний механізм, що запобігає такому обертанню.

  2. (Математика) –

    У математиці, зокрема в теорії вузлів та теорії кос — специфічна властивість або операція, пов’язана з відсутністю або компенсацією обертання компонентів геометричної структури.

  3. (Техніка) –

    У техніці та машинобудуванні — пристрій або система (наприклад, муфта, підшипник), основним призначенням яких є блокування відносного поворотного руху між двома деталями або вузлами конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антиобертання, р. антиобертання, д. антиобертанню, з. антиобертання, о. антиобертанням, м. антиобертанні, к. антиобертання

Більше записів