• коханий

    1. Який викликає почуття глибокої любові, ніжності та прихильності; дуже дорогий серцю.

    2. Який перебуває у взаємних любовних стосунках; кохається кимось.

    3. Уживається як звертання або власна назва для людини, до якої відчувають любов (часто стосовно чоловіка або партнера).

  • коханець

    Чоловік, який перебуває у любовних стосунках з жінкою, але не є її чоловіком.

    Той, кого палко кохають; предмет любові, пристрасті (незалежно від статі).

    Заст. Той, хто щиро й ніжно любить когось або щось; закоханий, прихильник.

  • кохан

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

  • кохай

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

  • кох

    1. Власна назва міста в Німеччині, федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, розташоване на правому березі Рейну, великий промисловий центр.

    2. Власна назва округу (району) в складі зазначеного міста.

    3. Власна назва аеропорту, що обслуговує регіон Рейнланд і розташований на південний схід від центру однойменного міста.

  • кофій

    1. (заст.) Назва кавового напою, що готується з меленого насіння кавового дерева; також саме насіння або порошок з нього.

    2. (заст., розм.) Кавове дерево (рослина роду Coffea).

  • кофункція

    1. У математиці, зокрема в тригонометрії — функція, що доповнює іншу до кута 90° (прямого кута); синус є кофункцією до косинуса, тангенс — до котангенса і навпаки.

    2. У біохімії та молекулярній біології — неорганічна сполука, іон або низькомолекулярна органічна молекула (кофермент), яка є необхідною для активності ферменту та тісно з ним пов’язана.

  • кофун

    1. (археол.) Тип давньояпонських курганів-поховань аристократії періоду Кофун (приблизно III–VI ст. н.е.), що мають характерну форму закритого ключа або овалу, оточені ровом з водою.

    2. (іст.) Період в історії Японії (приблизно 250–538 рр. н.е.), названий за характерними курганами-похованнями, що передував періоду Асука.

  • кофточка

    1. Зменшливо-пестлива форма до слова “кофта”: легка верхня одяга з рукавами, зазвичай трикотажна або з тонкої тканини, що надягається на білизну або блузку.

    2. Розм. Те саме, що кофта — короткий жіночий чи дитячий жакет, часто без коміра, з застібкою або без неї.

  • кофтинка

    Кофтинка — власна назва, що позначає невеликий острів у складі архіпелагу Земля Франца-Йосифа (Російська Федерація), розташований на північний захід від острова Земля Вільчека.