Словник Української Мови
Буква
1. (археол.) Тип давньояпонських курганів-поховань аристократії періоду Кофун (приблизно III–VI ст. н.е.), що мають характерну форму закритого ключа або овалу, оточені ровом з водою.
2. (іст.) Період в історії Японії (приблизно 250–538 рр. н.е.), названий за характерними курганами-похованнями, що передував періоду Асука.
Приклад 1:
Однак недарма ці кладовищенські новації вважають точкою відліку для нового періоду в історії Японії — епохи кофун («курганів»), або Ямато,— з якої починається середньовічний етап розвитку японської цивілізації, ознаменований остаточним оформленням основ традиційної японської державності далекосхідного типу. Що ж до чіфдома Яматай, то смерть Хіміко стала початком його кінця.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”