кофункція

[kofunkt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в тригонометрії — функція, що доповнює іншу до кута 90° (прямого кута); синус є кофункцією до косинуса, тангенс — до котангенса і навпаки.

  2. (Біологія) –

    У біохімії та молекулярній біології — неорганічна сполука, іон або низькомолекулярна органічна молекула (кофермент), яка є необхідною для активності ферменту та тісно з ним пов’язана.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кофункція, р. кофункції, д. кофункції, з. кофункцію, о. кофункцією, м. кофункції, к. кофункціє

Більше записів