кофункція

1. У математиці, зокрема в тригонометрії — функція, що доповнює іншу до кута 90° (прямого кута); синус є кофункцією до косинуса, тангенс — до котангенса і навпаки.

2. У біохімії та молекулярній біології — неорганічна сполука, іон або низькомолекулярна органічна молекула (кофермент), яка є необхідною для активності ферменту та тісно з ним пов’язана.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |