1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Приклад 1:
Тоді найвищий тон бере в оркестрі ранок, коли в таріль землі тарелем сонця гримне 14 квітня 1936 Перше ліричне інтермеццо Барвінкова щирість Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє волосся вп’ята.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Усе вже те оддал іло-проминуло — забувай та кохай мене… Вона й рада — рада розважитись, радн іша забути… XV Поки із ним, при йому, то й н ічого — очі світ бачать; а зостанеться сама — боязко та лихо їй. Вийде м іж люди — здається, що на не ї дивляться усі пильно, що про не ї говорять усі, – і стоїть вона наче от людина у чуж ій одеж і багатій, посоромно хапаній, сама б ідна й ган ібна; що от оступлять її осудливі, немилостив і й прав ії душі, й н ікуди їй вже бігти буде… І поспішалася вона од людей геть додому до своєї хати.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Приклад 3:
Чому б так не робить: наградив тебе бог щастям, що батько й твої живуть при тобi i дякують добрим словом, що ти їх при старостi i кохаєш, i поважаєш, або жiнкою до тебе доброю, послухною, хазяйкою невсипущою, або дiточками покiрними та слухняними — хвали за се бога i лягаючи, i устаючи, а їх шануй i кохай, i для них не жалiй не тiльки нiяких трудiв, худоби, та, коли нужда звелить, душу свою за них положи, розпинайся, умри за них, та усе-таки пам’ятуй, що й вони на сiм свiтi такi ж гостi, як ти i усякий чоловiк, — чи цар, чи пан, чи архирей, чи салдат, чи личман[1]. Коли отець наш милосердний кого з нас покличе, проводжай з жалем, та без укору i попрьокiв; перехрестись та й скажи, як щодня у отченашi читаєш:.”Господи!
— Самчук Улас, “Марія”