1. Який розташований за Уральськими горами, на схід від них; що стосується території Сибіру або Західного Сибіру.
2. Який походить із території за Уральськими горами; сибірський.
-
заупокійний
1. Пов’язаний з померлими, призначений для вшанування пам’яті покійних, для моління за спокій їхніх душ.
2. У назвах церковних служб, молитов: такий, що відправляється за померлих (наприклад, заупокійна служба, заупокійна літургія).
-
заундан
Заундан — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
Заундан — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина хребта Покутсько-Буковинські Карпати), розташованої в межах Івано-Франківської області.
-
заумно
1. У спосіб, властивий заумі (літературно-мистецькому напряму початку XX ст.): надмірно інтелектуалізовано, абстрактно, з навмисним ускладненням форми та змісту, що утруднює розуміння.
2. (У розмовному вживанні) Надто складно, незрозуміло, заплутано, абстрактно, позбавлено конкретики та ясності.
-
заумний
1. Пов’язаний із заумню, футуристичним напрямом у поезії початку XX століття, що характеризувався відмовою від традиційних мовних норм і логіки, використанням незрозумілих, часто придуманих слів для вираження «абсолютної» сутності явищ.
2. Надзвичайно складний для розуміння, надмірно абстрактний, навмисно ускладнений і незрозумілий (про мову, текст, твір мистецтва тощо).
-
заум
1. (лінгв.) Мовний експеримент у футуризмі, що полягає у відмові від традиційних логіко-граматичних зв’язків і створенні тексту на основі звукових асоціацій, внутрішньої форми слова або довільно утворених звукосполучень для безпосереднього емоційно-образного впливу; заумна мова.
2. (у ширшому сенсі) Будь-який художній прийом або твір (поезія, проза), що навмисно порушує звичайні мовні норми та логіку для досягнення певного естетичного чи експресивного ефекту.
-
заулюлюкатися
Заулюлюкатися — дієслово, що означає почати улюлюкати (видавати характерні звуки «улю-лю»), зазвичай у значенні голосно плакати або скаржитися, часто з відтінком тривалого або набридливого вираження горя, нудьги або незадоволення.
-
заулюлюкати
Заулюлюкати — почати улюлюкати, видавати характерні звуки “улю-лю”, щоб заспокоїти дитину, колищо її колихають або засипляють.
-
заулочок
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “заулок”: невелика, часто глуха або маловідома вуличка, провулок, що відгалужується від основної вулиці або розташована в глибині кварталу.
2. (переносно) Віддалене, заховане, малодоступне або маловідоме місце, куточок.
-
заулок
1. Вузька, коротка, часто глуха або непроїзна вулиця, провулок, що відходить від основної вулиці або розташований між будинками, дворами.
2. Запушена, віддалена або маловідома місцевість, глушина, закуток (переносно).