1. Який стосується періоду перед посівом або призначений для нього (про обробіток ґрунту, внесення добрив тощо).
2. Який відбувається, проводиться перед посівом (про зрошення, обприскування тощо).
-
допоратися
Допоратися — дійти до чогось, докопатися до чогось, наполегливо працюючи, розкопуючи щось або долаючи перешкоди.
Допоратися — перен. довгими зусиллями, дослідженням дізнатися щось, з’ясувати істину, суть явища.
-
допорати
1. Докінчити пахати, закінчити оранку певної ділянки землі.
2. Розпахати щось повністю, до кінця.
3. Доробитися, дістатися чогось, розкопуючи аришучи землю.
-
допоміжний
1. Який допомагає у виконанні певної роботи, дії або служить додатковим засобом для досягнення мети; підсобний, допоміжний.
2. У граматиці: такий, що виражає граматичне значення основного компонента словосполучення або речення (про дієслово, прикметник тощо), наприклад: допоміжне дієслово, допоміжна частина мови.
3. У техніці, промисловості: неосновний, другорядний, що обслуговує основне виробництво або головні технологічні процеси.
-
допомогтися
1. (док., перех.) Допомогти собі, власними силами досягти чогось, домогтися чогось.
2. (док., перех., розм.) Отримати щось у поміч, дістати в допомогу.
-
допомогти
1. Надати комусь, чомусь підтримку, сприяння у виконанні чого-небудь, у вирішенні якоїсь справи, у подоланні труднощів; послужити на користь, принести користь.
2. Сприяти чомусь, бути причиною, джерелом настання якоїсь події, стану (часто про ліки, засоби).
3. (У безособовому вживанні) Про можливість, зручність здійснення дії; вдатися.
-
допоминатися
1. Настирливо домагатися чогось, вимагати щось, не відступаючи від свого.
2. (розм.) Доводити до відома, нагадувати про щось, звертаючи увагу.
3. (заст.) Діставатися, досягати чогось з труднощами; добиратися до чогось.
-
допомагатися
Дістати щось, досягти чогось завдяки допомозі когось або чогось.
Отримати щось, набути чогось у результаті власних зусиль, праці, наполегливої діяльності.
-
допомагати
1. Надавати комусь допомогу, сприяти у виконанні чогось, брати участь у спільній праці або діяльності.
2. Бути корисним, сприятливим для досягнення мети, поліпшення стану; мати лікувальну, живильну тощо дію (про ліки, їжу, природні фактори).
3. (у безособовому вживанні) Виникати можливість, з’являтися сприятливі умови для здійснення чогось.
-
дополіскуватися
Дополіскуватися — дієслово доконаного виду, утворене від “поліскуватися”. Має два основні значення:
1. Довести гру, бійку, сутичку або іншу активну взаємодію до певного логічного завершення, часто — до перемоги, розв’язки або виснажливого кінця. (Наприклад: дополіскуватися до перемоги, дополіскуватися з суперником).
2. Довести до крайності, надмірності якусь дію, стан або процес, часто з відтінком негативної оцінки (доконати щось шляхом надмірних зусиль, набридливої уваги тощо). (Наприклад: дополіскуватися до того, що всі втомилися).