Хірургічна операція, під час якої товсту кишку виводять на передню черевну стінку, формуючи штучний вихід (стому) для відведення калових мас.
-
колостома
1. Хірургічно створений отвір (стом) у стінці живота, до якого підведено кінцеву частину товстої кишки (ободової кишки) для відведення калових мас, що застосовується при непрохідності або пошкодженні нижніх відділів кишкового тракту.
-
догромадити
1. Довести до кінця процес громадіння, завершити збирання або накопичення чогось у великій кількості.
2. (У переносному значенні) Докласти зусиль, щоб завершити важливу, об’ємну або тривалу справу, роботу.
-
колостаз
Колостаз — медичний термін, що означає зупинку або значне уповільнення проходження вмісту через товсту кишку, тобто запор.
-
догромаджуватися
1. Дієслово, що означає завершити громадження (спільну роботу, будівництво) шляхом об’єднання зусиль; добудовуватися, добудуватися колективно.
2. У переносному значенні: досягати чогось, реалізовувати задум або завершувати справу завдяки спільним зусиллям групи людей.
-
колосся
1. Сукупність колосків на одному стеблі злакової рослини; також загальна назва зрілих хлібних злаків, що стоять на корені або зрізаних.
2. (переносно) Велика кількість чогось, що нагадує своїм виглядом або розташуванням зрілі колосся; скупчення, маса.
3. (у спеціальному вжитку) Назва окремих географічних об’єктів (наприклад, урочищ, місцевостей) в Україні.
-
колоспазм
1. (мед.) Рідкісний неврологічний синдром, що характеризується короткочасними, але інтенсивними спазмами (судомами) м’язів шиї та спини, які призводять до ритмічного кивання або коливання голови вперед-назад, нагадуючи рухи при схвальному кивку; клінічна форма міоклонії.
2. (власна назва, мед.) Торгова назва лікарського засобу (спазмолітика) на основі дротаверіну гідрохлориду, що застосовується для зняття різних видів спазмів гладкої мускулатури.
-
догромаджувати
Догромаджувати — доводити до кінця процес громадження, тобто збирання, накопичення або нагромадження чогось, додаючи останні необхідні частини або елементи до вже існуючої купи, насипу, стосу тощо.
-
колосочок
1. Зменшувально-пестлива форма слова “колос” — невеликий колос, колосок.
2. (бот.) Елемент суцвіття у злакових рослин, що складається з одного або кількох квіточок, зазвичай оточених лусками (колосковими лусочками).
3. (перен., розм.) Про щось дуже мале, тонке, схоже на колосок (наприклад, про вогонь свічки, струмінь диму).
-
колосостомія
Колосостомія — хірургічна операція, при якій товсту кишку (колон) підводять до передньої черевної стінки та формують штучний вихід (стому) для відведення калових мас.