1. (розм., зневажл.) Людина, яка страждає на нетримання сечі або калу.
2. (перен., груб., зневажл.) Боягуз, ненадійна, слабовільна або некомпетентна людина.
-
кандиль-китайка
Кандиль-китайка — старовинний український сорт яблуні з видовженими, конусоподібними плодами, гібрид, отриманий від схрещування сорту Кандиль з Китайкою.
Кандиль-китайка — плід (яблуко) однойменної яблуні, що має характерну видовжену форму, соковиту, щільну м’якоть та гармонійний кисло-солодкий смак.
-
дрисливець
Дрисливець — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору, зокрема казки «Дрисливець та Крутивізд», який утілює образ повільного, млявого, незграбного або невдачливого чоловічка.
Дрисливець — іронічна або жартівлива назва людини, яка поводиться повільно, нерішуче, виявляє млявість або незграбність у діях.
-
кандиль
1. Назва старовинного сорту яблук кримського походження з видовженими, конусоподібними плодами, які мають характерний сортовий аромат і смак.
2. Назва груші певного сорту з подовженими плодами.
3. Рідкісне: світильник, лампада, канделябр (вживається переважно в історичних або поетичних контекстах).
-
дриппінг
1. У мистецтві — техніка створення картин шляхом нанесення фарби на полотно краплями або тонкими струминками, коли фарба стікає з пензля, кисті або іншого інструменту під дією сили тяжіння; один з прийомів абстрактного експресіонізму, зокрема в живописі Джексона Поллока.
2. У кулінарії — спосіб приготування їжі (переважно м’яса або риби) шляхом повільного, тривалого запікання у духовці при низькій температурі з додаванням невеликої кількості рідини (вина, бульйону, соусу), що забезпечує ніжність продукту.
3. У медицині та фармакології — метод повільного, крапельного внутрішньовенного введення лікарських препаратів або біологічних рідин (наприклад, при інфузійній терапії).
4. У техніці — процес повільного витікання, просочування або крапельного потоку рідини (наприклад, палива, оливи, води) через нещільності або як контрольований технологічний процес.
-
кандило
1. Церковна лампада, світильник, який запалюють перед іконами або іншими святинями в християнському храмі.
2. Застаріла назва для будь-якої лампи, світильника або джерела штучного світла.
3. У переносному значенні — символ віри, духовного світла, надії або пам’яті.
-
кандик
1. (історичне) Назва місяця грудень у давньому українському народному календарі, пов’язана зі словом «кадити» (очищати вогнем та димом) або з дієсловом «кандичити» (ходити по ковзанці, падати на льоду).
2. (діалектне) Назва рослини з родини амарилісових, відомої як підсніжник (Galanthus), що розквітає на початку весни.
3. (рідко) Вживається як синонім до слова «грудень» у поетичній мові або для надання мовленню фольклорного, історичного забарвлення.
-
дрин
1. Рідкісне діалектне позначення для сухого, мертвого дерева або окремої сухої гілки, що збереглася на стовбурі.
2. У західних регіонах — назва невеликого струмка або потічка, часто вживана у топонімах (наприклад, у назвах річок чи урочищ).
3. У місцевій номенклатурі — вузька, глибока балка або яр, порослий лісом або чагарником.
-
кандидуватися
Висувати свою кандидатуру на виборах або для обрання на якусь посаду, членство в організації тощо.
-
дриміфагія
Дриміфагія — у біології: спосіб живлення, при якому організм (наприклад, деякі види мурах) харчується рідиною, що виділяється спеціальними залозами інших комах (найчастіше попелиць).
Дриміфагія — у зоології: мутуалістичні стосунки між комахами, коли одні (мурахи) захищають та доглядають інших (попелиць), отримуючи від них у вигляді їжі солодкі виділення (медову росу).