дрин

[drɪn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісне діалектне позначення для сухого, мертвого дерева або окремої сухої гілки, що збереглася на стовбурі.

  2. (Геологія) –

    У західних регіонах — назва невеликого струмка або потічка, часто вживана у топонімах (наприклад, у назвах річок чи урочищ).

  3. (Геологія) –

    У місцевій номенклатурі — вузька, глибока балка або яр, порослий лісом або чагарником.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дрин, р. дрина, д. дринові, з. дрин, о. дрином, м. дрині, к. дрине

Більше записів