1. Який допомагає у виконанні певної роботи, дії або служить додатковим засобом для досягнення мети; підсобний, допоміжний.
2. У граматиці: такий, що виражає граматичне значення основного компонента словосполучення або речення (про дієслово, прикметник тощо), наприклад: допоміжне дієслово, допоміжна частина мови.
3. У техніці, промисловості: неосновний, другорядний, що обслуговує основне виробництво або головні технологічні процеси.