1. Пов’язаний з померлими, призначений для вшанування пам’яті покійних, для моління за спокій їхніх душ.
2. У назвах церковних служб, молитов: такий, що відправляється за померлих (наприклад, заупокійна служба, заупокійна літургія).
заупокійний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |