Пов’язаний з комеморацією, тобто увічненням пам’яті про когось або щось, згадуванням на знак поваги.
Призначений для вшанування, відзначення пам’яті про певну особу, подію або явище (наприклад, комеморативна медаль, комеморативна монета).
-
докрутитися
1. Дійти до певного стану або результату через тривалі, наполегливі дії, часто з відтінком втоми або знесилення; довести себе до якогось стану (фізичного або психічного) внаслідок надмірного напруження.
2. (Розм.) Докопатися до чогось, з’ясувати щось в результаті ретельного дослідження або довгого міркування.
-
комель
1. Нижня частина стовбура дерева, куща або товстого стебла рослини, що прилягає до кореня.
2. Товстий кінець колоди, бруса, стовпа або будь-якого видовженого предмета.
3. У текстильній справі — місце, де нитки основи прикріплені до навою ткацького верстата.
-
докрутити
1. Крутячи, приєднати, прикріпити щось до чогось; доповнити крутінням.
2. Докрутити (до чого). Розмовне. Додати, доповнити щось, щоб збільшити, посилити або завершити; довести до певного стану або межі.
3. Сленгове. Уточнити, вдосконалити або остаточно налаштувати щось (наприклад, техніку, план, ідею).
-
комез
1. Скорочення від “комісія експертів” — організація або група фахівців, створена для оцінки, дослідження чи вирішення певних професійних питань.
2. Скорочена назва Комітету економічного співробітництва та розвитку, міжнародної організації (зараз відома як ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку).
-
комежовий
1. Стосунковий до комежів — представників давнього західнослов’янського племені, що мешкало на території сучасної Польщі та було частиною племінного союзу полян.
2. Стосунковий до комежан — мешканців історичної області Комежанія (Куявія) у Польщі.
-
докрута
1. (від дієслова “докрутити”) — до кінця, повністю, до остаточного стану (про завершення дії крутіння).
2. (перен., розм.) — до повного виснаження, виснажливої праці або досягнення крайнього ступеня чогось.
-
комежа
1. (діал.) Невелика дерев’яна бочка або кадка, часто для зберігання різних продуктів (наприклад, меду, риби, солі).
2. (іст.) Міра об’єму сипких тіл (переважно зерна), що використовувалася на території України в XVI–XVIII століттях; розмір цієї міри міг різнитися за регіонами.
-
докроїтися
Дістатися, дійти до якогось місця, пересуваючись повільно, з труднощами або нехотячи (часто вживається з відтінком невдоволення).
Довго блукаючи, нарешті знайти щось, випадково натрапити на щось.
-
комедія
1. Драматичний твір (або його сценічне, кінематографічне чи телевізійне виконання), в якому події, характери й відносини представлені в смішній, гумористичній або сатиричній формі, що викликає у глядача сміх і зазвичай має щасливий кінець.
2. Один з основних жанрів драматургії та кіномистецтва поряд із трагедією та драмою, що характеризується переважно комічним способом художнього відтворення дійсності.
3. (Переносно) Щось смішне, кумедне або жартівливе; також — лицемірна, нещира поведінка, прихована за зовнішньо пристойними формами; фарс.