1. (від дієслова “докрутити”) — до кінця, повністю, до остаточного стану (про завершення дії крутіння).
2. (перен., розм.) — до повного виснаження, виснажливої праці або досягнення крайнього ступеня чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “докрутити”) — до кінця, повністю, до остаточного стану (про завершення дії крутіння).
2. (перен., розм.) — до повного виснаження, виснажливої праці або досягнення крайнього ступеня чогось.