докрута
[dokrutɑ] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(від дієслова “докрутити”) — до кінця, повністю, до остаточного стану (про завершення дії крутіння).
-
(перен., розм.) — до повного виснаження, виснажливої праці або досягнення крайнього ступеня чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докрута, р. докрутої, д. докрутій, з. докруту, о. докрутою, м. докрутій