комедія

1. Драматичний твір (або його сценічне, кінематографічне чи телевізійне виконання), в якому події, характери й відносини представлені в смішній, гумористичній або сатиричній формі, що викликає у глядача сміх і зазвичай має щасливий кінець.

2. Один з основних жанрів драматургії та кіномистецтва поряд із трагедією та драмою, що характеризується переважно комічним способом художнього відтворення дійсності.

3. (Переносно) Щось смішне, кумедне або жартівливе; також — лицемірна, нещира поведінка, прихована за зовнішньо пристойними формами; фарс.

Приклади вживання слова

комедія

Приклад 1:
Сучасна сатирична комедія під назвою «Діон». На матеріалі античности — проекції в сьогодення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Яка комедія! 18/VІ — 44 р. Допіру, стоючи на ґанку свого флігеля, бачив В. Завитневи-ча.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3:
та “Слаба струна” (комедія в 1 дії Clairville-a й Tibout – перерібка Павлина Свєнціцького). Наре- шті перероблено на мелодраму оперу Доніцетті “Донька полку”./ 61 ÍÀÐÈÑ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐ À¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÒÅÀÒÐÓ Â Ã ÀËÈ×ÈͲ З кінцем грудня 1864 р. театральна трупа, що в її склад, крім Бачинських, входили: новопридбаний комік польських провінціо- нальних сцен Антін Моленцький (Найбок), Сероїчковський, Буча- цький, Нижанківський, Айталь Вітошинський, Коблянський, По- жаковський, Лукасевичівна, Смолинська, Клітовська, Богданівна і Спринь, – виїхала знову на провінцію й давала вистави в Самборі, де нею щиро заопікувався був Михайло Качковський, делеґат Виді- лу Театрального Т-ва “Бесіди” на Самбір – він для учнів середніх шкіл закуповував за власні гроші квитки.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”