Значення
-
Драматичний твір (або його сценічне, кінематографічне чи телевізійне виконання), в якому події, характери й відносини представлені в смішній, гумористичній або сатиричній формі, що викликає у глядача сміх і зазвичай має щасливий кінець.
-
Один з основних жанрів драматургії та кіномистецтва поряд із трагедією та драмою, що характеризується переважно комічним способом художнього відтворення дійсності.
-
(Переносно) Щось смішне, кумедне або жартівливе; також — лицемірна, нещира поведінка, прихована за зовнішньо пристойними формами; фарс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комедія, р. комедії, д. комедії, з. комедію, о. комедією, м. комедії, к. комедіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «комедія» походить від грецького «κωμῳδία» (komoidia), що означало «пісня на честь бога Діоніса» або «весела вистава». Воно складається з двох частин: «κῶμος» (komos) — «весела процесія, гуляння» та «ᾠδή» (ode) — «пісня». У давньогрецькому театрі комедія була жанром, протилежним трагедії, і зображувала смішні ситуації, часто з сатиричним підтекстом. З грецької слово перейшло в латину як «comoedia», а звідти — в українську та інші європейські мови. Таким чином, «комедія» — це не лише жанр драматургії, а й будь-який твір або ситуація, що викликає сміх.