повітрозабирач

[poʋitrozɑbɪrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спеціальний пристрій або конструктивний елемент технічної системи (вентиляційної, опалювальної, двигуна тощо), призначений для заборту, відбору або захоплення повітря з навколишнього середовища для подальшого його використання або обробки.

  2. Частина будівлі, споруди або технологічного обладнання, де здійснюється організований вхід зовнішнього повітря (наприклад, шахта, отвір, камера).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повітрозабирач, р. повітрозабирача, д. повітрозабирачеві, з. повітрозабирач, о. повітрозабирачем, м. повітрозабирачеві, к. повітрозабирачу

Більше записів