1. (геол.) Відокремлена гірська вершина або пагорб, що різко піднімається над навколишньою рівниною, плато або льодовиком; зазвичай утворена твердими гірськими породами, стійкими до ерозії.

2. (геол.) Великий кристалічний масив у фундаменті платформи, що виступає на поверхні або залягає неглибоко під осадовим чохлом.

3. (перен., книжн.) Щось видатне, що домінує, панує над оточенням; вершина, пік (наприклад, у розвитку мистецтва, науки).

Дія за значенням дієслова “домальовувати” — завершення малювання, додавання деталей або фрагментів до вже існуючого зображення.

Результат такої дії — елементи або частини, які були дописані до основної композиції художнього твору.

Домакетка — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої та навчальної літератури.

1. Дійсна назва процесу додавання музичного супроводу до вокальної партії або мелодії, особливо в народній та академічній практиці.

2. У музичній термінології — техніка імпровізаційного гармонійного оформлення основної мелодії за допомогою інструменту (найчастіше клавішного або струнного).

3. У ширшому сенсі — процес створення аранжування, гармонізації та інструментування музичного твору на основі заданої теми.

1. Дія за значенням дієслова домагатися; настирне прагнення досягти чого-небудь, отримати щось, виконання вимог.

2. (часто у множині) Претензія, вимога (особливо неправомірна або настирна), яку хтось висуває.

3. (у множині) Непристойні, сексуально забарвлені пропозиції або дії, що принижують гідність людини; сексуальні переслідування.

Процес підрахунку, перевірки або уточнення кількості когось або чогось шляхом додаткового рахунку, що здійснюється після основного підрахунку або на певному етапі.

У медицині (переважно в акушерстві) — метод визначення терміну вагітності та передбачуваної дати пологів шляхом підрахунку тижнів від першого дня останньої менструації.

Доліхоцефалія — антропологічна та медична характеристика: форма голови, за якої поперечний діаметр (ширина) черепа значно менший за поздовжній (довжину), що виражається низьким (доліхокранним) черепним показником.

1. Людина з довгою та вузькою головою, у якої черепний показник (співвідношення ширини голови до довжини) становить менше 75.

2. Представник антропологічного типу, що характеризується подовженою формою черепа.

Доліхосигма — вроджена аномалія товстої кишки, що характеризується патологічним подовженням сигмоподібної кишки та її брыжейки, що часто призводить до порушень моторики та хронічних запорів.

1. У біології — явище, коли організм має дві або більше чітко відмінних форм у межах одного виду, що не пов’язані зі статевими відмінностями або стадіями розвитку.

2. У мовознавстві — наявність двох або більше різних граматичних форм для вираження одного граматичного значення (наприклад, різні закінчення одного відмінка).