Орочі — тунгусо-маньчжурський народ, корінне населення Хабаровського краю Росії (переважно нижня течія ріки Тумнін).
Орочі — мова народу орочі, що належить до тунгусо-маньчжурської групи; нині вважається практично зниклою.
-
розбриканий
Розбриканий (від дієслова “брикатися”) — такий, що розбрикався, розігнався, набрав швидкості (переважно про коня або іншу тварину).
У переносному значенні: такий, що розходився, розгулявся, набрав сили, енергії (про явище, стан, процес тощо).
-
розбрикатися
1. Розплакатися, почати сильно й голосно плакати (переважно про дітей).
2. Розбурхатися, почати сильно брикатися (про тварин).
-
орочон
1. Етнічна група тунгусо-маньчжурського походження, що проживає переважно на північному сході Китаю (Внутрішня Монголія та Хейлунцзян), а також у Росії (Забайкальський край); одна з офіційно визнаних національностей КНР.
2. Назва мови (діалектного континууму) цієї етнічної групи, що належить до північної (тунгуської) гілки тунгусо-маньчжурських мов.
3. (Іст.) Застаріла назва, що вживалася в російській та радянській літературі для позначення частини евенків.
-
орочони
Орочони — назва однієї з тунгусо-маньчжурських народностей, що проживає переважно на півночі Китаю (Внутрішня Монголія, Хейлунцзян), а також у Росії; етнічна група, близька до евенків.
Орочони — самоназва групи евенкійських родів у Китаї, що буквально перекладається як “оленевод(и)”.
-
розбринітися
розбрині́тися — дієслово, вживане переважно в західних діалектах української мови, що означає: 1. Розм’якнути, розкиснути, втратити форму (про їжу, ґрунт тощо).
розбрині́тися — 2. Перен. стати млявим, апатичним, втратити бадьорість і енергію (про людину).
-
розбрід
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Розбрид, розбридання — стан розпорошеності, розпорошення, розпорошеність; безладдя, розгардіяш.
-
орочонський
1. Який стосується орочонів — тунгусо-маньчжурського народу, що проживає переважно на північному сході Китаю (у Внутрішній Монголії та Хейлунцзяні), а також у Росії.
2. Який стосується їхньої культури, мови, побуту чи території проживання.
-
розбрідатися
1. (діал.) Почати бродити, брідити; почати повільно йти, пересуватися з труднощами.
2. (перен., діал.) Розпочати щось робити повільно, без ентузіазму або незграбно; заходитися.