Конвольвер — власна назва моделі пістолета-револьвера, зробленого у Великій Британії в XIX столітті, який мав барабан, що обертався (конвертувався) при натисканні на спусковий гачок.
-
дооратися
1. Дієслово, що означає довести орання до певного місця або до кінця обробки конкретної ділянки землі.
2. У переносному значенні — докопатися, дізнатися щось в результаті тривалих, наполегливих розшуків або розслідування.
-
конвокація
Конвокація — скликання, збір, з’їзд (переважно представників духовенства або вчених).
Конвокація — назва деяких церковних установ, зборів або навчальних закладів (наприклад, Конвокація єпископів у деяких християнських церквах).
Конвокація — в історичному контексті: збори станів, скликані королем у Речі Посполитій для обговорення важливих державних справ, особливо під час безкоролів’я.
-
конвойований
1. Такий, що супроводжується конвоєм (військовим, поліцейським тощо) для охорони або нагляду під час переміщення.
2. (У переносному значенні) Такий, що перебуває під постійним наглядом, супроводженням або контролем.
-
доорати
1. Дієслово, що означає завершити оранню (вспашку) певної ділянки землі, довести процес орання до кінця.
2. У переносному значенні — довести до завершення якусь важку, копітку або нудну справу, роботу.
-
конвойник
1. Військовослужбовець або співробітник спеціальної служби, який супроводжує (конвоює) в’язнів, заарештованих або інших осіб під час їх переміщення.
2. У розмовній мові — будь-яка особа, яка входить до складу конвою, охоронного підрозділу, що супроводжує транспорт, вантаж або людей.
-
доораний
1. (про землю) Такий, що був додатково оброблений оранкою після попередньої, основної оранки; допаханий.
2. (перен., розм.) Надмірно втомлений, виснажений фізичною працею або іншою інтенсивною діяльністю; знесилений.
-
конвойний
1. Військовослужбовець або співробітник охорони, який супроводжує (конвоює) когось або щось для забезпечення безпеки, охорони або запобігання втечі.
2. Той, хто безпосередньо належить до складу конвою або виконує обов’язки з супроводу.
-
доопромінний
1. Пов’язаний з періодом до здобуття Україною державної незалежності в 1991 році, що стосується діяльності Олександра Опанасовича Опарина (1894–1980), радянського біохіміка, академіка АН СРСР, який розробляв теорію походження життя на Землі з первинної «первинної біологічної бульйону».
2. Стосунний до наукової концепції або гіпотези абобіогенезу (хімічної еволюції), яка була сформульована та отримала розвиток у працях О. О. Опарина до 1991 року.
-
конвой
1. Група транспортних засобів (суден, автомашин тощо), що супроводжують кого-, що-небудь або рухаються разом під охороною з метою захисту або безпеки.
2. Військовий підрозділ (кораблі, машини), який призначений для безпосереднього охоронення та супроводу транспортних засобів з особовим складом, боєприпасами, військовою технікою тощо під час пересування.
3. Група транспортних засобів, що здійснює спільну організовану поїздку, часто для подолання складних ділянок шляху або з інших практичних міркувань.