конвойований

[konʋojoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Такий, що супроводжується конвоєм (військовим, поліцейським тощо) для охорони або нагляду під час переміщення.

  2. (У переносному значенні) Такий, що перебуває під постійним наглядом, супроводженням або контролем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конвойований, р. конвойованого, д. конвойованому, з. конвойованого, о. конвойованим, м. конвойованім

Більше записів