Словник Української Мови
1. Різким рухом підняти руку (або предмет, що в ній тримається), щоб нанести удар когось або по чомусь.
2. Перен. Намітити, задумати здійснити щось дуже сміливе, грандіозне або майже нездійсненне.
3. Розм. Задумати, планувати зробити щось (часто з відтінком невпевненості в результаті).
1. Різко підняти руку (або іншу кінцівку) з предметом або без нього, щоб зробити удар, кинути щось або для іншої різкої дії.
2. Перен. Намітити, задумати здійснити щось дуже сміливе, грандіозне або навіть зухвале.
3. Розм. Захотіти, спробувати щось зробити, часто з відтінком зухвалості або невідповідності можливостям.
1. Втомитися від махання чимось або від інтенсивних рухів руками чи іншими частинами тіла.
2. (переносне значення) Втомитися, знесилитися від тривалої, інтенсивної або марної діяльності; занапаститися.
1. Почати махати, здійснювати махові рухи чимось або кінцівками.
2. Розпочати роботу машини, механізму; запрацювати, закрутитися (про лопасті, колесо тощо).
3. Розм. Втомитися від тривалого або інтенсивного махання; задихатися від руху.
1. Навмисна дія, спрямована на заподіяння шкоди, завдання удару чи вбивства когось, а також спроба здійснити таку дію.
2. Смілива, рішуча спроба досягти чогось, зробити щось значне; почин, прагнення.
3. У спорті: фаза руху, підготовка до удару (наприклад, занесення руки, ключки, ракетки) перед самим ударом по м’ячу чи шайбі.
4. У архітектурі та мистецтві: початковий, загальний нарис, ескіз твору; перший етап роботи над твором.
1. Стати матовим, втратити блиск, лоск; потьмяніти, помутніти.
2. Розм. Сильно втомитися, знесилитися; заслабнути, занепасти духом.
1. (розм.) Зробити когось малим, незначним; принизити, зневажити.
2. (розм.) Позбавити сили, знесилити; виснажити, змучити.
3. (заст.) Покрити матою (непрозорим шаром); зробити тьмяним, неблискучим.
1. (у техніці, програмуванні) Потрапити в стан, коли система, пристрій або програма перестає реагувати на команди через внутрішню помилку, циклічне запитання або конфлікт процесів; «зависнути».
2. (переносно, розм.) Заплутатися в складних обставинах, зв’язках або відносинах; потрапити в безвихідну ситуацію.
Заматрицювати — у техніці, зокрема в обробці зображень або відео, накласти на об’єкт або кадр цифрову матрицю (сітку координат, шаблон для розпізнавання образів) з метою його подальшого аналізу, відстеження руху чи тривимірного моделювання.
Заматрицювати — у комп’ютерній графіці та анімації, закріпити (прив’язати) тривимірну модель або об’єкт до кістяка (сітки) з кісток (матриці) для забезпечення його реалістичного руху під час ригінгу та анімації.
1. (від англ. “The Matrix”) — такий, що стосується всесвіту фільму “Матриця” або його елементів; пов’язаний з концепцією матриці як ілюзорної реальності.
2. (переносно) — такий, що перебуває під сильним впливом системи, правил або умов, які обмежують свободу та сприйняття, за аналогією з персонажами, що живуть у штучній реальності “Матриці”.
3. (в ІТ, неол.) — який перетворено на структуру даних типу матриці або представлено у вигляді матриці; закодований у матричній формі.