Словник Української Мови
1. Особа, яка здійснює вибір, відбір когось або чогось за певними ознаками; той, хто вибирає.
2. Технічний пристрій або механізм, призначений для автоматичного вибору, відбору, сортування або комутації чогось (наприклад, сигналів, деталей, маршрутів).
3. (У політичному та громадському контексті) Особа, яка має право голосувати на виборах; виборець, електорат.
1. Який стосується галюцинацій, властивий галюцинаціям; такий, що супроводжується галюцинаціями або викликає їх.
2. Який нагадує галюцинацію; химерний, фантастичний, нереальний.
1. Особа, яка добровільно або вимушено проживає за межами своєї батьківщини, часто зберігаючи з нею культурні, соціальні чи економічні зв’язки; зазвичай має на увазі постійне або тривале перебування в іншій країні.
2. У праві та політичному контексті — громадянин, який виїхав на постійне проживання в іншу державу, але, на відміну від емігранта, часто формально зберігає громадянство країни походження.
1. Дія за значенням дієслова вибирати; добір, відбір кого-, чого-небудь за певними ознаками, критеріями.
2. (у політичному контексті) Процес голосування для обрання депутатів, посадових осіб, органів влади тощо; вибори.
1. Який стосується галюцинацій, властивий галюцинаціям; такий, що викликає галюцинації або схожий на них.
2. (Переносне значення) Нереальний, химерний, фантастичний; такий, що нагадує видіння або марево.
1. Особа, яка має право брати участь у виборах; виборець, виборник.
2. Технічний пристрій або механізм, призначений для вибору, виділення чи фіксації певного елемента з набору, наприклад, у комутаційній апаратурі, обчислювальних машинах тощо.
1. Особа, яка тимчасово або постійно проживає та працює за межами своєї рідної країни, часто у зв’язку з професійною діяльністю в міжнародній компанії чи організації.
2. (У вузькому значенні) Висококваліфікований фахівець або керівник, направлений роботодавцем на роботу у закордонну філію чи представництво.
1. Дія за значенням дієслова «вибивати»; нанесення ударів, у результаті якого щось видаляється, виганяється або знищується.
2. Технічний термін у поліграфії та дизайні: елемент оформлення (текст, цифра, графічний символ), який спеціально виділяється на загальному тлі шляхом зміни кольору, товщини ліній, шрифту або рамки.
3. Розмовне скорочення від «вибивна скло» — автомобільне скло, пошкоджене (тріснуте) внаслідок удару.
1. Народна назва рослини з родини вересових, що має дрібні рожеві квіти та вічнозелене листя; багно, багнюк, болотник (Andromeda polifolia).
2. Заст. або діал. Власна назва, прізвище.
1. Ручний інструмент для вибивання (виколочування) чогось, зокрема металевий стрижень із загостреним кінцем, що використовується слюсарями для вибивання штифтів, втулок або інших деталей з отворів.
2. Розмовна назва гри з м’ячем, в якій учасники, перебуваючи в колі, намагаються вибити м’яч з середини, а той, хто знаходиться всередині, намагається уникнути попадання; інша назва — “вибивний”.
3. Переносно: про людину або явище, яке активно виступає проти загальноприйнятих норм, порядків, традиційної системи, прагнучи їх змінити або зруйнувати.