Словник Української Мови
Буква
1. Різко підняти руку (або іншу кінцівку) з предметом або без нього, щоб зробити удар, кинути щось або для іншої різкої дії.
2. Перен. Намітити, задумати здійснити щось дуже сміливе, грандіозне або навіть зухвале.
3. Розм. Захотіти, спробувати щось зробити, часто з відтінком зухвалості або невідповідності можливостям.
Приклад 1:
Він почував себе, як той середньовічний лицар, що через усе життя своє шукав свого лютого ворога з мечем у руці і, коли знайшов того ворога, заснулого й незбройного, під деревом, у нього не піднялася рука замахнути мечем. Він почував себе, як той Дон-Жуан, що безліч кохав женщин та не знаходив тієї, що шукав всією істотою своєю, і коли знайшов її, прекрасну й покірну, вже не зміг її покохати.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”