Значення
-
Етнічна група тунгусо-маньчжурського походження, що проживає переважно на північному сході Китаю (Внутрішня Монголія та Хейлунцзян), а також у Росії (Забайкальський край); одна з офіційно визнаних національностей КНР.
-
Назва мови (діалектного континууму) цієї етнічної групи, що належить до північної (тунгуської) гілки тунгусо-маньчжурських мов.
-
(Іст.) Застаріла назва, що вживалася в російській та радянській літературі для позначення частини евенків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орочон, р. орочона, д. орочонові, з. орочон, о. орочоном, м. орочоні, к. орочоне