розбриканий
[rozbrɪkɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розбриканий (від дієслова “брикатися”) — такий, що розбрикався, розігнався, набрав швидкості (переважно про коня або іншу тварину).
-
У переносному значенні: такий, що розходився, розгулявся, набрав сили, енергії (про явище, стан, процес тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбриканий, р. розбриканого, д. розбриканому, з. розбриканого, о. розбриканим, м. розбриканім