Древослів

Словник Української Мови

  • рибгосп

    Скорочення від “рибне господарство” — підприємство або організація, що займається промисловим виловом, розведенням або переробкою риби та інших водних біоресурсів.

    Назва адміністративно-господарської одиниці (наприклад, державного підприємства) у сфері рибного господарства, що часто вживається в офіційній назві конкретних установ (наприклад, “Азовський рибгосп”).

  • общинний

    1. Стосунковий до общини як низової адміністративно-територіальної одиниці або органу місцевого самоврядування; те саме, що громадський у цьому значенні.

    2. Стосунковий до общини як форми колективного володіння та користування землею; те саме, що громадський у цьому значенні.

    3. Стосунковий до общини як релігійної або національної спільноти; те саме, що громадський у цьому значенні.

  • рибгоспний

    1. Стосується рибного господарства (рибгоспу), пов’язаний з ним; призначений для потреб рибного господарства.

    2. Належний рибгоспу, що є його власністю або знаходиться у його віданні.

  • общинник

    1. Член общини, громади, спільноти людей, об’єднаних спільним проживанням, інтересами або віросповіданням.

    2. Прихильник, послідовник ідей общинності, громадського (колективного) ведення господарства та життя.

    3. У дохристинській та ранньохристинській традиції — член релігійної общини, чернець.

  • рибекітовий

    1. (геол.) Пов’язаний з рибекітом, стосовний до нього; властивий рибекіту.

    2. (геол.) Складений з рибекіту або містить його; рибекітовмісний.

  • общинність

    1. Сукупність рис, властивостей та принципів, характерних для общини як форми суспільної організації; колективізм, громадський лад, заснований на спільному володінні та користуванні.

    2. (У філософії, соціології) Фундаментальна соціальна якість, що виражає природну схильність людини до життя в об’єднанні, спільноті, взаємодопомозі та колективній відповідальності; комунальність.

    3. (Заст.) Термін, що позначає саму общину, громаду як конкретне соціальне утворення.

  • рибенятко

    1. Зменшувально-пестливе від “риба” — маленька рибка, рибка.

    2. (перен., розм.) Про людину, яка плаває невміло або повільно (часто про дитину).

  • общинно-родовий

    1. Пов’язаний з общинно-родовим ладом — первісною суспільною організацією, заснованою на кровноспоріднених групах (родах) та спільному веденні господарства (общині).

    2. Характерний для цієї історичної формації, що поєднує риси родового устрою та общинного землеволодіння.

  • рибець

    1. Невелика прісноводна риба родини коропових з видовженим тілом та червонуватим відтінком плавців, що мешкає в річках з піщаним або кам’янистим дном; видя (Vimba vimba).

    2. Рідкісне, застаріле позначення рибалки, того, хто ловить або продає рибу; рибак.

  • общипаний

    1. Такий, що має общипані пір’я, волосся або шерсть; з общипаними ділянками покриву.

    2. Перен. Позбавлений чогось цінного, обманутий, ошуканий; такий, з якого стягнули гроші або майно.