Значення
-
Член общини, громади, спільноти людей, об’єднаних спільним проживанням, інтересами або віросповіданням.
-
Прихильник, послідовник ідей общинності, громадського (колективного) ведення господарства та життя.
-
У дохристинській та ранньохристинській традиції — член релігійної общини, чернець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. общинник, р. общинника, д. общинникові, з. общинника, о. общинником, м. общинникові, к. общиннику