Древослів

Словник Української Мови

  • обшугування

    Обшугування — дія за значенням дієслова “обшугувати”; процес обробки краю тканини, шкіри або іншого матеріалу шляхом обмотування нитками для запобігання розсипанню або розволіканню.

    Обшугування — результат такої дії; оброблений, обмотаний нитками край (шов, зріз) на виробі.

  • рибаска

    1. Рідковживана назва риби пічкур (Phoxinus phoxinus) з родини коропових, що мешкає в прісних водоймах Європи та Північної Азії; також загальна народна назва дрібних рибок, схожих на пічкурів.

    2. (переносно, розм.) Про невисоку, рухливу, жваву людину (часто дитину).

  • обшугувати

    1. Ретельно, систематично обстежувати, оглядати якусь територію або об’єкт з метою пошуку чогось, з’ясування стану, особливо у професійному контексті (наприклад, геологічні дослідження, військова розвідка).

    2. Уважно вивчати, аналізувати, перевіряти щось (наприклад, документи, інформацію, джерела) для отримання вичерпних відомостей або виявлення чогось.

  • рибат

    Рибат — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    Рибат — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Подільському районі (до 2020 року — у колишньому Ананьївському районі).

  • обшугуватися

    1. (розм.) Набути шугу, покритися шугом (крихким льодом на поверхні води).

    2. (перен., розм.) Стати обледенілим, покритися тонкою кіркою льоду або інею (про предмети).

  • рибаха

    Рибаха — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  • обшук

    1. Процес дії за значенням дієслова “обшукувати”; ретельний огляд, дослідження якогось місця, приміщення, території або речей з метою знайти когось або щось.

    2. Процедурна дія уповноважених державних органів (слідчих, оперативних працівників), що полягає в примусовому огляді приміщення, ділянки місцевості, особи чи речей з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речових доказів, майна, що має значення для кримінальної справи, або розшукуваних осіб.

  • обшуканий

    1. Такий, що був підданий обшуку (офіційним діям з метою пошуку та вилучення доказів, заборонених предметів тощо).

    2. (Переносно) Детально та ретельно оглянутий, досліджений, вивчений.

  • рибацтво

    Галузь господарства, що займається промисловим виловом риби та інших водних живих ресурсів; рибальство.

    Дія за значенням слова «рибалити»; рибна ловля як заняття, промисел.

    Заст. Сукупність рибалок, риболовецька громада, братство.

  • обшукати

    1. Уважно оглянути, перевірити когось або щось, шукаючи потрібну особу або предмет, або з метою виявлення заборонених, прихованих речей.

    2. Ретельно обстежити якусь місцевість, приміщення, простір у пошуках когось або чогось.