1. Уважно оглянути, перевірити когось або щось, шукаючи потрібну особу або предмет, або з метою виявлення заборонених, прихованих речей.
2. Ретельно обстежити якусь місцевість, приміщення, простір у пошуках когось або чогось.
обшукати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Таки справді любопитно обшукати! Сині очі на мент потупились, ховаючи щось у собі, і знову війнули на жовті, округло-навислі вуса.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 2:
I наказав вiн своїм вершникам обшукати двiр i горище. I запалив вiн цигарку i звiв свої суворi брови бiля перенiсся.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |