• рибацький

    1. Стосунний до рибалки, рибальства; властивий рибалці, рибальству; призначений для рибалки.

    2. Стосунний до рибака (у значенні: мешканець селища Рибак на околиці Києва).

  • обшукатися

    1. (розм.) Докладно, ретельно оглянути себе, перевірити свій одяг, кишені тощо, зокрема після перебування в місці, де могло щось зачепитися або загубитися.

    2. (перен., рідк.) Уважно ознайомитися з чимось, детально вивчити якусь інформацію або матеріал.

  • рибачити

    1. Займатися рибальством, ловити рибу.

    2. Розмовне. Неуважно, повільно або недбало виконувати роботу, займатися чимось без ентузіазму.

    3. Жаргівне. У карткових іграх — навмисно грати слабко, щоб спровокувати суперників на більші ставки.

  • обшукування

    Процес дії за значенням дієслова “обшукувати”; ретельний огляд, дослідження кого-, чого-небудь з метою пошуку, виявлення чогось.

    Процедура, що проводиться уповноваженими державними органами (слідчими, оперативними працівниками) для відшукання зброї, знаряддь злочину, документів, цінностей та інших предметів, що мають значення для кримінальної справи, шляхом огляду приміщень, ділянок місцевості, окремих осіб.

  • рибачитися

    1. (розм.) Займатися рибальством, ловити рибу.

    2. (перен., розм.) Намагатися щось здобути, витягнути, часто з труднощами або невпевнено.

  • обшукувати

    1. Уважно оглядати, перевіряти когось або щось з метою знайти потрібну особу, сховані або заборонені предмети, докази тощо.

    2. Ретельно досліджувати, оглядати якесь місце, територію, приміщення у пошуках когось або чогось.

    3. (переносне значення) Уважно, детально вивчати, аналізувати щось (наприклад, текст, документи, справи).

  • рибачиха

    1. Жінка, яка професійно займається рибальством; рибалка.

    2. Дружина рибалки.

    3. Розм. Велика риба, особливо хижа (наприклад, щука, сом).

  • обшукуватися

    1. Зазнавати обшуку, піддаватися обшуку (про приміщення, місце, людей).

    2. Розм. Старанно, ретельно шукаючи, знаходити щось, досліджувати щось.

  • рибачка

    1. Жінка, яка професійно займається рибальством; рибалка.

    2. Розмовна назва жінки, чоловік якої є рибалкою (рибаком).

    3. Назва різних видів дрібних птахів родини тиркушкових, що живуть переважно на піщаних або галькових берегах водойм (наприклад, *лежень* або *морський побережник*).

    4. Розмовна назва риболовного судна або невеликого човна, призначеного для рибальства.

  • община

    1. Історична форма об’єднання людей на основі спільного володіння засобами виробництва, колективної праці та самоврядування; сільська громада.

    2. Релігійна або національна спільнота людей, об’єднаних спільністю віри, походження або інтересів у межах певної держави чи населеного пункту.

    3. У деяких країнах — адміністративно-територіальна одиниця місцевого самоврядування; громада.