Древослів

Словник Української Мови

  • олітературювання

    Процес набуття мовою рис художньої літературної мови, її вдосконалення та збагачення засобами майстерного письменства.

    Результат цього процесу — стан мови, що набув літературної обробленості, витонченості та виразності.

  • рівнолежник

    1. (геометрія) Точка, яка знаходиться на однаковій відстані від сторін кута або від прямих, що утворюють кут; інша назва — центр вписаного кола кута.

    2. (геометрія, заст.) Точка, рівновіддалена від вершин трикутника; інша назва — центр описаного кола трикутника.

  • олітературювати

    Надати мові, тексту або мовленню ознак літературної мови; зробити літературним, відповідним нормам літературної мови.

    У літературознавстві: надати художньому твору, образу, сюжету тощо літературного характеру, обробити відповідно до законів і прийомів літератури.

  • рівнолежність

    Рівнолежність — геометричний термін, що позначає властивість двох прямих (або відрізків) на площині, які мають однаковий нахил (кут нахилу до осі абсцис) і, відповідно, є паралельними.

    Рівнолежність — у математичному аналізі властивість функцій, графіки яких (дотичні до графіків у точці) мають однаковий кутовий коефіцієнт (похідну) у заданій точці, тобто є паралельними в околі цієї точки.

  • олітературюватися

    Набувати ознак літературної мови, ставати більш відповідним нормам літературної мови (про мовлення, стиль, текст).

    Ставати частиною літературної мови, входити до її складу (про слова, вирази, мовні явища).

  • рівнолишковий

    1. (Математика) Про числа, які при діленні на певне число дають однакові остачі.

    2. (Теорія чисел) Про класи чисел за модулем, що мають однаковий залишок від ділення на заданий модуль.

  • оліфа

    1. Рідка олійна суміш (переважно на основі лляної, конопляної або соняшникової олії), що піддається спеціальній обробці (варінню, оксидації), і використовується як прозоре покриття для дерева, ґрунтовка перед фарбуванням або розчинник для олійних фарб.

    2. Розм. про будь-яку рідку, жирну або липку речовину.

  • рівномасштабний

    1. (у картографії, геодезії) Такий, що має однаковий масштаб у всіх напрямках або на всій площі зображення; ізометричний.

    2. (у техніці, моделюванні) Такий, що виконаний у масштабі 1:1; у натуральну величину, повномасштабний.

  • оліфити

    1. (спец.) Покривати оліфою деревяні поверхні для захисту від вологи та гниття, а також як ґрунт перед фарбуванням.

    2. (перен., розм.) Надавати чомусь блиску, гладкості, часто з відтінком штучності або поверхневості; полірувати, лощити.

  • рівномасштабність

    Властивість або стан, коли всі складові, частини чи елементи системи, моделі чи відображення мають однаковий масштаб, пропорції чи ступінь деталізації.

    У математиці, картографії та техніці — властивість відображення або перетворення, що зберігає масштаб (відношення відстаней) у всіх напрямках і в усіх точках, тобто є ізометричним або подібним.

    У переносному значенні — збалансованість, однакова ступінь розвитку, значущості або уваги, що приділяється різним аспектам явища, процесу чи діяльності.