• оліпити

    1. (від власної назви Оліп) У давньогрецькій міфології: заселити гори Оліп (Олімп) богами, надати їм там місце перебування.

    2. (переносно, книжн.) Зробити когось, щось божественним, наділити вищими, надлюдськими якостями; обожнити.

  • рівнокутний

    1. (геометрія) Такий, що має рівні кути; ізометричний.

    2. (картографія) Про картографічну проєкцію: така, що зберігає рівність кутів між напрямками на карті та на земній поверхні; конформна.

  • оліпитися

    1. (розм.) Стати обліпленим, покритися чимсь липким, в’язким або забруднитися, приставши до поверхні.

    2. (перен., розм.) Набридливо пристати, нав’язатися (про людину).

  • олітературений

    1. Який набув літературного, книжного характеру; оброблений згідно з нормами літературної мови (про мову, вимову, слово тощо).

    2. Який став більш культурним, витонченим під впливом літератури, освіти (про людину).

  • рівнокутник

    1. Геометрична фігура, всі кути якої рівні між собою; рівнокутний многокутник.

    2. У математичній термінології — рівнокутний трикутник, тобто рівносторонній трикутник, у якого всі кути дорівнюють 60°.

  • олітературити

    Надати тексту, мові чи висловлюванню ознак художньої літератури; вдосконалити стилістично, зробити більш виразним, образним, відповідно до норм художнього письма.

    У переносному значенні: надати чомусь вишуканості, естетичної завершеності; облагородити.

  • рівнокутність

    1. Властивість геометричних фігур (зокрема, багатокутників) мати всі кути рівними між собою; однаковість кутів.

    2. У математиці та картографії — властивість конформного відображення (проекції) зберігати рівність кутів між кривими на поверхні при їх зображенні на площині.

  • рівнокутно-напівправильний

    У геометрії — такий, що має всі кути рівні, але не всі сторони рівні між собою; стосовний до напівправильних багатокутників або багатогранників, у яких усі многогранні кути конгруентні, а грані є правильними багатокутниками двох або більше типів.

  • олітературитися

    1. (розм., ірон.) Набути ознак, властивостей літературної мови; стати більш правильним, витонченим, книжним у мовленні.

    2. (перен., розм.) Стати надто вишуканим, штучним, втратити природність у мові або поведінці.

  • рівнолежний

    1. (У геометрії) Такий, що має рівні лежання (сторони, що лежать проти рівних кутів).

    2. (У геометрії) Про трикутник: такий, що має дві рівні сторони; рівнобедрений.