Словник Української Мови
Властивість або стан того, що є рівномірним; однаковість, сталість у розподілі, інтенсивності, швидкості, русі тощо в просторі або в часі.
У математиці та фізиці — характеристика розподілу або процесу, при якому певна величина (наприклад, густина, швидкість, тиск) залишається постійною або змінюється з постійною швидкістю на всьому розглядуваному інтервалі або ділянці.
1. (спорт.) Команда, складена з найкращих гравців певної ліги, організації чи регіону, яка зазвичай формується для участі в показовому матчі або турнірі.
2. (перен.) Група видатних, найвідоміших представників певної професії, галузі мистецтва чи іншої сфери діяльності, об’єднаних для спільного проекту.
3. (кінематограф.) Фільм, в якому одночасно знялася велика кількість зірок кіно, що грають головні або помітні ролі.
1. Однаково, з однаковою інтенсивністю, без змін у темпі, силі чи якості; поступово та стабільно.
2. З однаковими проміжками у часі або просторі; симетрично, однаково розподілено.
1. Хімічний елемент з атомним номером 50, м’який, пластичний, сріблясто-білий метал (символ Sn, від лат. Stannum), що стійкий до корозії та широко використовується для створення захисних покриттів, припой, сплавів (наприклад, бронзи, бабіту).
2. Проста речовина, виготовлена з цього металу у вигляді злитків, прутків, дроту тощо.
3. У розмовній мові — старовинна назва свинцю (особливо в історичних або фольклорних контекстах, наприклад, “куля олов’яна”).
1. (про рух, зміну, розвиток) Такий, що відбувається з однаковою швидкістю та без різких стрибків, поступово і плавно.
2. (фіз., тех.) Такий, що характеризується постійним прискоренням; рівноприскорений.
Який містить у своєму складі олово як компонент.
1. Про музичний лад: такий, що має рівні інтервали між сусідніми ступенями звукоряду, де октава розділена на дванадцять абсолютно рівних півтонів, що дозволяє вільно транспонувати музичні твори в будь-яку тональність.
2. Про музичний інструмент (найчастіше клавішний): налаштований відповідно до такого ладу.
Властивість мінералів, руд, гірських порід або технічних матеріалів містити у своєму складі олово, що визначається його процентною часткою або концентрацією.
1. Такий, що має однакову міцність, рівну стійкість до навантажень або пошкоджень.
2. (У техніці, матеріалознавстві) Характеризує матеріал, конструкцію або з’єднання, всі ділянки або елементи якого мають однаковий опір руйнуванню.