олово

[oloʋo] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Хімічний елемент з атомним номером 50, м’який, пластичний, сріблясто-білий метал (символ Sn, від лат. Stannum), що стійкий до корозії та широко використовується для створення захисних покриттів, припой, сплавів (наприклад, бронзи, бабіту).

  2. Проста речовина, виготовлена з цього металу у вигляді злитків, прутків, дроту тощо.

  3. У розмовній мові — старовинна назва свинцю (особливо в історичних або фольклорних контекстах, наприклад, “куля олов’яна”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. олово, р. олова, д. олову, з. олово, о. оловом, м. олові, к. олово

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів