1. Прислівник до слова “задумливий”; так, що виражає задуму, глибокі роздуми, поглибленість у власні думки.
2. З ознакою замисленості, розважливості; неспішно, з роздумом.
-
задумливий
1. Такий, що схильний до задуми, замислений, поглиблений у свої думки.
2. Який виражає задуму, замисленість, сповнений задуми.
-
задуматися
1. Зосередити думки на чомусь, почати розмірковувати, обдумувати щось.
2. Зупинитися на думці про щось, звернути на щось увагу в своїх роздумах.
3. Замислитися, впасти в задуму, ставши неуважним до оточуючого.
-
задумати
1. Почати думати про щось, зосередитися на якійсь думці, погрузитися в роздуми.
2. Мати намір, намірятися зробити щось; замислити.
3. (у конструкції “задумати над чимсь”) Приділити серйозну увагу, почати розмірковувати, аналізувати щось.
-
задуманість
Стан, коли хтось занурений у свої думки, роздуми; замисленість.
Властивість художнього твору, музичного твору тощо, що відзначається глибиною ідейного змісту, серйозністю теми.
-
задумано
1. (про вигляд, манеру поведінки) Так, що свідчить про задуму, внутрішнє зосередження на якихось думках; замислено.
2. (про дію) З попереднім наміром, умисне; навмисно, навмисне.
-
задуманий
1. Такий, що був замислений, запланований, уявлений у думках; призначений для певної мети.
2. (У художніх творах, архітектурі тощо) Такий, що має певний задум, ідейний замісел; створений відповідно до творчого наміру.
-
задума
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 1992 році у Львові, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та довідкової літератури.
2. Власна назва мережі книгарень у різних містах України, що належать однойменному видавництву або співпрацюють із ним.
3. (У переносному значенні, від загальновживаного «задум») Власна назва культурних, освітніх або громадських ініціатив, проектів, фестивалів, метою яких є творче осмислення, обговорення чи втілення певної ідеї (наприклад, літературна «Задума», арт-проект «Задума»).
-
задум
1. Ідея, намір або план, що виникає в уяві, передбачає творчу або організаційну діяльність; задумування.
2. Творчий замісел, основна ідея художнього, наукового або іншого твору.
3. (у значенні, близькому до “задума”) Стан глибокої замисленості, коли увага зосереджена на внутрішніх роздумах; замисленість.
-
задудонітися
Задудонітися — почати дудоніти, видавати низькі, гучні, дрижачі звуки, подібні до реву або гудіння великого тваринного або механічного об’єкта (наприклад, бика, мотора).
Задудонітися (переносно, розм.) — почати говорити голосно, сердито, з обуренням або докорами; заревти, загусти.