задума

1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 1992 році у Львові, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та довідкової літератури.

2. Власна назва мережі книгарень у різних містах України, що належать однойменному видавництву або співпрацюють із ним.

3. (У переносному значенні, від загальновживаного «задум») Власна назва культурних, освітніх або громадських ініціатив, проектів, фестивалів, метою яких є творче осмислення, обговорення чи втілення певної ідеї (наприклад, літературна «Задума», арт-проект «Задума»).

Приклади вживання слова:

задума

Приклад 1:
Напишеш повість: вечори пахучі, задума вільх, дахів багровий пояс. 2 квітня 1935 Захід Над лугом хмари кучеряві, як вівці, що пасе їх місяць.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Наградив його жiнкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було Наум нi забажа, що нi задума, Настя (так її звали) ночi не поспить, усюди старається, б’ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось. Поважав же i вiн її, скiльки мiг, i любив її, як свою душу.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Тодi надходить задума, i передi мною виростає наш посьолок, батько-мисливець i той прекрасний вечiр, коли я в перший раз поїхав з ним на полювання. Пам’ятаю, ми приїхали на луки вночi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”