1. Який зазнав зневаги; принижений, підданий глузуванню або презирству.
2. (У переносному значенні) Позбавлений поваги, авторитету, значення; принижений у своїй гідності.
-
зневажатися
1. Бути предметом зневаги, презирства; викликати до себе зневажливе ставлення.
2. (рідко) Відчувати зневагу до самого себе; зневажати себе.
-
зневажати
1. Ставитися до когось або чогось з презирством, вважати недостойним поваги, нехтувати кимось або чимось.
2. Нехтувати чимось, не зважати на щось, не приділяти чомусь належної уваги або значення.
-
зневажання
1. Почуття або ставлення, що виражає повну відсутність поваги, погорду до когось або чогось; глузування, презирство.
2. Дія за значенням дієслова «зневажати»; вчинок, поведінка або висловлювання, що свідчать про таке ставлення.
-
зневажальниця
1. Жінка або дівчина, яка зневажає когось або щось, ставиться з презирством, глузуванням або неповагою.
2. (у спеціальному вживанні) Особа жіночої статі, яка систематично вчиняє моральне насильство, приниження або жорстоке поводження, особливо в контексті соціальних відносин, наприклад, у школі (шкільна зневажальниця).
-
зневажальник
1. Той, хто зневажає когось або щось, ставиться з презирством, нехтує кимось або чимось.
2. У спеціальному вжитку (наприклад, у релігійному, філософському контексті): той, хто відкидає, заперечує або глузує з певних святинь, авторитетів, принципів або цінностей.
-
зневага
1. Почуття, що виражає повну відсутність поваги, глузувальне, презирливе ставлення до когось або чогось; презирство, зверхність.
2. Зневажливий вчинок, образлива поведінка або вислів, що свідчать про таке ставлення; образа, приниження.
-
знебутися
1. Втратити бути, перестати існувати; зникнути, згинути.
2. Позбутися чогось, втратити якусь властивість або стан; стати іншим.
-
знебути
1. Втратити бути, перестати існувати; зникнути, згинути.
2. Позбутися чогось, втратити якусь властивість або стан.
-
знебулий
1. Який втратив буйність, силу, енергію; знесилений, знеможений, млявий.
2. Який втратив інтенсивність, виразність, яскравість (про колір, світло тощо); тьмяний, блідий.
3. Перен. Який втратив гостроту, виразність, силу враження (про почуття, спогади тощо); приглушений, невиразний.