1. Почуття або ставлення, що виражає повну відсутність поваги, погорду до когось або чогось; глузування, презирство.
2. Дія за значенням дієслова «зневажати»; вчинок, поведінка або висловлювання, що свідчать про таке ставлення.
зневажання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони такі: знання грецької і римської літератури, яке дається нічними заняттями (я називаю тобі уже засіб засобу) , втеча від юрби і мирських справ, зневага до багатстна, піст і помірність, коротше — зневажання плоті, щоб здобути дух. Такі ж, нарешті, і звичайні чесноти, притаманні навіть непорядним людям.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |