1. Який зазнав зневаги; принижений, підданий глузуванню або презирству.
2. (У переносному значенні) Позбавлений поваги, авторитету, значення; принижений у своїй гідності.
зневажений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кохання між юнаком та дівчиною подається в «Пісні над піснями» як найбільша цінність, поряд з якою всі скарби світу — ніщо: І не можуть великі води погасити кохання, річкам його не затопити, — Хто ціною статку свого схоче кохання купити, той зневажений буде. Розбудова єврейської держави, складні соціальні, політичні та ідеологічні процеси в ній вплинули на художню словесність стародавніх євреїв доби Першого храму, в якій прослідковуються паралелі з єгипетською та вавилонською поетикою.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Гелено?» 28.05.1934 Телемах у Спарті IІ Цариця подив той угадує з очей, З безсмертних уст її снується єпопея Про шлюб зневажений, про мудрість Одіссея, Про дужий Іліон і смерть її дітей. Мов смерч, краса її промчала між людей, Жага і пристрасті владали в світі нею — Хто згодяний не зна, щó важить Діонея, Хто віджене її від кри́цевих грудей?
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |