1. Дія за значенням дієслова “зневажити”; ставлення до когось або чогось з презирством, глузуванням, приниженням гідності.
2. Образлива, принизлива поведінка або висловлювання; прояв презирства, глумління.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “зневажити”; ставлення до когось або чогось з презирством, глузуванням, приниженням гідності.
2. Образлива, принизлива поведінка або висловлювання; прояв презирства, глумління.
Приклад 1:
Хто в любові до свого ніколи не переступав тієї межі, за якою починається бундючне піднесення своєї вищости, винятковости, зневаження інших націй і культур, ніколи не опускався до національної ненависти — це поняття було йому чужим і огидним. Не ототожнював ненависного йому шовінізму всіх рангів і мастей з російською культурою.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”